Рахни православні - Особливості богослужіння у Великий піст

авто

Особливості богослужіння у Великий піст

Оригінал перекладу

Великий піст починається за сім тижнів до Великодня й складається із Чотиридесятниці – сорока днів – і Страсної седмиці – тижня перед самим Великоднем. Чотиридесятниця встановлена на честь сорокаденного посту Спасителя, а Страсна седмиця – у спогад про останні дні земного життя, страждання, смерть і поховання Христа. Загальна тривалість Великого посту разом зі Страсною седмицею – 48 днів.

Прийнято з особливою строгістю дотримуватися Першої і Страсної седмиць Великого посту. Великий піст має на увазі відмову від м'ясної, молочної, рибної їжі, а так само яєць, однак ступінь свого посту треба погоджувати зі священиком, орієнтуючись на стан здоров'я.

У ще не дуже давні століття в православних країнах під час Великого посту життя громадян дуже змінювалося: закривалися театри, лазні, припинялася торгівля м'ясом, а на першому тижні Посту, а так само на Страсній седмиці припинялися заняття в навчальних закладах, закривалися всі державні установи, щоб віруючі люди могли піти в храм на дуже важливі великопісні служби. За свідченням істориків, благочестиві люди на Русі в перші дні Великого посту без необхідності не виходили зі своїх будинків.

Остання неділя перед Великим постом називається Прощеною або «Сиропустом» (у цей день закінчується вживання сиру, масла і яєць). На літургії читається Євангеліє із частиною з Нагорної Проповіді, де говориться про прощення образ нашим близьким, без чого ми не можемо отримати прощення гріхів від Отця Небесного, про піст і про збирання небесних скарбів. Згідно із цим Євангельським читанням, християни мають благочестивий звичай просити в цей день один в одного прощення гріхів, відомих і невідомих образ. Це один з найважливіших підготовчих кроків на шляху до Великого Посту.

Перша седмиця Великого посту вирізняється особливою строгістю, а Богослужіння – тривалістю.

Св. Чотиридесятниця, яка нагадує нам про сорок днів, проведених Ісусом Христом у пустелі, починається з понеділка, названого Чистим. Не рахуючи Вербної неділі у всій Чотиридесятниці залишається 5 неділь, з яких кожна присвячена особливому спогаду. Кожен із семи тижнів називається за порядком надходження: першою, другою і т.д. седмицею Великого посту.

Богослужіння відрізняється тим, що, на всьому протязі Св. Чотиридесятниці, по понеділках, вівторках і четвергах не буває літургії (якщо в ці дні не трапляється свята). Ранком відбуваються утреня, часи з деякими вставними частинами й вечірня. Ввечері замість вечірні, відбувається Велике повечір’я. По середах і п'ятницях відбувається Літургія Передосвячених Дарів, у перші п'ять неділь Великого посту – Літургія Св. Василя Великого, яка відбувається також у Великий Четвер і у Велику Суботу Страсної седмиці. По суботах у період Св. Чотиридесятниці відбувається звичайна Літургія Іоана Златоуста.

У перші чотири дні, (понеділок, вівторок, середа й четвер) на Великому повечір’ї читається канон Св. Андрія Критського із приспівами до вірша: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». У цьому каноні наводяться численні приклади зі Старого й Нового Завіту стосовно морального стану душі людини, що оплакує свої гріхи, Канон названий великим як по безлічі думок і спогадів, включених у нього, так і по кількості його тропарів (близько 250, тоді як у звичайних канонах їх буває близько 30).

Православні віруючі намагаються не пропустити ці служби з читанням канону.

У п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії відбувається освячення «колива» — це відварена пшениця з медом, на спогад про св. великомученика Феодора Тирона, що виявив доброчинну допомогу християнам для збереження посту. В 362 році він з'явився єпископові Антиохійскому Євдоксію й повелів повідомити християнам, щоб вони не купували їжу, опоганену (за наказом імператора Юліана Відступника) ідоложертвенною кров'ю, але вживали б коливо.

Перша неділя Великого посту іменується «Торжеством православ'я». Свято це встановлене при цариці Феодорі в 842 р. на честь перемоги православних на Сьомому Вселенському соборі. Під час цього свята виставляються у середині храму півколом на аналоях храмові ікони. Наприкінці літургії священнослужителі здійснюють молебний спів на середині храму перед іконами Спасителя та Божої Матері, молячись Господу про утвердження в вірі православних християн і навернення на шлях істини всіх, що відступили від Церкви. Диякон потім голосно читає Символ віри й виголошує анафему, тобто повідомляє про відділення від Церкви всіх, хто насмілюється спотворювати істини православної віри, і «вічну пам'ять» усім померлим захисникам віри православної, а «многая літа» – живим.

У другу неділю Великого посту відбувається пам'ять св. Григорія Палами, архієпископа Фессалонітського, що жив у XIV столітті. Згідно із Православною вірою він учив, що за подвиг посту й молитви Господь опромінює віруючих благодатним Своїм світлом, яким сіяв Господь на Фаворі. З тієї причини, що св. Григорій розкрив вчення про силу посту й молитви й установлено вшановувати його пам'ять у другу неділю Великого посту.

У третю неділю Великого посту на Всеношній після Великого славослів'я виноситься Святий Хрест. Усі віруючі поклоняються Хресту, у цей час співається: «Кресту Твоему покланяемся, Владыко, и святое воскресение Твое славим». Церква виставляє в середині Чотиридесятниці віруючим Хрест для того, щоб нагадуванням про страждання й смерть Господню та зміцнити тих, що постять, до продовження подвигу посту. Святий Хрест залишається для поклоніння протягом тижня до п'ятниці. Тому третя неділя й четверта седмиця Великого посту називаються «хрестопоклонними».

У четверту неділю згадується великий подвижник VI століття – святий Іоанн Лествичник, який з 17 до 60 років підвизався на Синайській горі та у своєму творі «Лествиця Раю» зобразив шлях поступового сходження людини до духовного вдосконалювання, як по сходах, що зводить від землі до слави, що вічно перебуває.

У четвер на п'ятому тижні відбувається так зване «стояння св. Марії Єгипетської», на якому читається Великий канон св. Андрія Критського, той самий, який читається в перші чотири дні Великого посту, і житіє преподобної Марії Єгипетської. Богослужіння в цей день триває 5-7 годин). Життя св. Марії Єгипетської, раніше великої грішниці, що залишила світ і підвизалася жити в пустелі у пості й молитві й через це здобула не тільки прощення у Бога, але й святість, повинне служити для всіх прикладом дійсного покаяння й переконувати всіх у несказанному милосерді Божому до грішників, що розкаюються.

У суботу на п'ятому тижні відбувається «Похвала Пресвятій Богородиці»: читається великий акафіст Богородиці. Ця служба встановлена в Греції на подяку Богородиці за кількаразовий порятунок Нею Царграду від ворогів.

У п'яту неділю Великого Посту відбувається послідування преподобної Марії Єгипетської.

У суботу на шостому тижні на Утрені й Літургії згадується воскрешення Ісусом Христом Лазаря.

Шоста неділя Великого Посту – велике дванадесяте свято, у яке святкується врочистий Вхід Господень у Єрусалим на вільні страждання. Ця неділя інакше називається Вербною неділею, Неділею Ваїй та Квітною. Напередодні на Всенощній службі освячуються віти верби (вайї), з якими приходять у церкву віруючі. Потім запалюються свічі, з якими віруючі стоять до кінця служби, знаменуючи цим перемогу життя над смертю.

Вербною Неділею закінчується Чотиридесятниця і наступає Страсна Седмиця.

Страсна Седмиця присвячена спогадам про страждання, смерть на хресті й поховання Ісуса Христа. Увесь цей тиждень християни повинні проводити в пості й молитві. Цей період жалобний і тому одіяння в церкві бувають чорні. По величі подій, що згадуються, усі дні Страсного Тижня називаються Великими. Особливо зворушливі спогадами, молитвами й наспівами останні три дні.

Понеділок, вівторок і середа цієї седмиці присвячені спогадам останніх бесід Спасителя Ісуса Христа з народом і учнями. Особливості богослужіння перших трьох днів Страсної Седмиці полягають у наступному: на утрені, після шестипсалмія та «Алілуйя» співається тропар: «Се Жених грядет в полунощи», а після канону співається пісня: «Чертог Твой вижду. Спасе мой» Усі ці три дні відбувається Літургія Передосвячених Дарів, із читанням Євангелія. Євангеліє читається й на утренях.

У Велику Середу Страсного тижня згадується зрадництво Ісуса Христа Іудою Іскаріотським.

У Великий четвер ввечері на всеношній (яка є утреньою Великої п'ятниці) читаються дванадцять частин Євангелія про страждання Ісуса Христа.

У Велику п'ятницю під час вечірні (яка служиться о 2-й або 3-й годині дня) виноситься з вівтаря й покладається на середину храму плащаниця, тобто священне зображення Спасителя, що лежить у труні; у такий спосіб відбувається спогад про зняття із хреста тіла Христового й поховання Його.

У Велику суботу на утрені, при похоронному дзвоні дзвонів і при співі «Святый Боже, Святый Крепкий, Святый Бессмертный, помилуй нас», – плащаниця обноситься навколо храму у спогад про зішестя Ісуса Христа в пекло, коли тілом Він перебував у труні, і перемоги Його над пеклом і смертю.

Під час Великого Посту, у церкві та вдома, читається покаянна молитва святого Єфрема Сирина:

Господи и Владыко живота моего.
Дух праздности, уныния, любоначалия и празднословия не даждь ми.
Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и любве даруй ми, рабу Твоему.
Ей, Господи Царю, даруй ми зрети моя прегрешения, и не осуждати брата моего, яко благословен еси во веки веков, аминь.

Три суботи – другого, третього і четвертого тижнів Великого посту встановлені для поминання покійних: Великопісні батьківські суботи.