авто

Прибуття в Рахни мощів святителя Луки Кримського

23 липня в Хресто-Воздвиженський храм прибули мощі святителя і сповідника Луки Кримського.

Святитель Лука (Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) народився 27 квітня 1877 року в місті Керчі в родині аптекаря. У дитинстві захопився малюванням, але художником не став, вирішивши вибрати іншу професію.

sv luka 4У 1898 році Валентин поступив у Київський університет на медичний факультет, із усіх навчальних предметів він віддавав перевагу анатомії. Після закінчення університету збирався стати дільничним земським лікарем, щоб допомагати бідним людям. Але доля розпорядилася інакше. Росія вступила у війну з Японією, і В. Войно-Ясенецький у 1904 році відправився на Далекий Схід. Там почалася практична діяльність молодого хірурга. Тут же він зустрів Ганну Василівну Ланську – свою майбутню дружину. У зв'язку з науковими вишукуваннями по своїй спеціальності через якийсь час Войно-Ясенецький повернувся в Москву, у клініку відомого вченого П. І. Дьяконова. В 1915 році Войно-Ясенецький випустив монографію «Регіональна анестезія», відзначену премією Варшавського університету.

Щоб утримувати родину Войно-Ясенецький сполучав наукову діяльність із лікарською практикою в різних селах і містах.

В 1917 році родина майбутнього святителя перебралася в Ташкент, у зв'язку з туберкульозом легенів дружини Войно-Ясенецького.

Після смерті дружини Войно-Ясенецький повністю занурився в роботу, але при цьому постійно відвідував церкву, виступав на богословських зборах. Його промови справляли велике враження на парафіян.

Одного разу єпископ Ташкентський і Туркестанський Інокентій (Пустинський) сказав: «Доктор, вам треба бути священиком!», і Валентин Феліксович, не роздумуючи, відповів: «Добре, Владико! Буду священиком, якщо це угодно Богу!». У тривожну годину святитель не побоявся прийняти сан і служити Богу. Отець Валентин вдало сполучав священство з діяльністю вченого й хірурга.

В 1923 році священик Валентин прийняв важливе рішення стати ченцем. Постриг таємно провів єпископ Уфимський Андрій (князь Ухтомський), назвавши святителя іменем апостола, євангеліста й художника Луки. У тому ж році святитель став архієреєм.

За свою віру святителя тричі арештовували і він був відправлений у заслання. Але й там він лікував хворих. В 1934 році вийшла в світ його наукова праця, актуальна і сьогодні, «Нариси гнійної хірургії». На виданні перед іменем автора стояв сан – єпископ.

Незважаючи на катування й знущання підчас третього арешту в 1937 році, єпископ Лука відразу після початку війни на прохання влади став головним хірургом красноярського евакуаційного госпіталю.

Мощі в РахнахВ 1942 році єпископ Лука був возведений у сан архієпископа. Служіння на Красноярській кафедрі він сполучав з напруженою роботою хірурга й науковою діяльністю. За доповнену роботу із гнійної хірургії й роботу «Пізні резекції інфікованих вогнепальних поранень суглобів» він був визнаний гідним Сталінської премії I ступеню.

На кримську землю архієпископ прибув у 1946 році. Тут його зустріли різні проблеми: післявоєнна розруха, закриті храми, відсутність священиків. Багато сил приклав Владика, щоб навести порядок у єпархії: перешкоджав закриттю старих храмів, відкривав нові, від священиків вимагав строгого дотримання церковних правил, постійно боровся з єрессю сектантства. При цьому святитель не залишав медичну практику, консультуючи й оперуючи в Сімферопольському військовому госпіталі, Владика мав безцінний дар: з разючою точністю ставив діагнози, а також міг передбачити майбутнє. У своєму будинку (по вулиці Курчатова, 1) архієпископ безкоштовно приймав хворих, які дотепер із вдячністю згадують його. Авторитет Владики був такий високий, що хворі під час богослужіння намагалися доторкнутися до його облачення, вірячи, що один лише дотик допоможе їм побороти недугу.

Земне життя архієпископа Луки закінчилося 11 червня 1961 року, у День Усіх Святих, що в землі російській просіяли. Він був похований у Сімферополі на цвинтарі біля храму Всіх Святих. І після смерті святий Лука продовжував допомагати хворим: молитва біля його могили, земля й вода, узяті з неї, приносили зцілення.

22 листопада 1995 року рішенням Синоду Української Православної Церкви архієпископ Сімферопольський і Кримський Лука причислений до лику місцевошанованих святих. 20 березня 1996 року мощі святителя були урочисто перенесені в кафедральний Свято-Троїцький собор, де вони спочивають і понині, здійснюючи чудеса зцілення. В 2000 році на ювілейному Архієрейському Соборі Російської Православної Церкви архієпископ Лука був причислений до сонму новомучеників і сповідників.

Переклад житія із сайта храма святителя Луки Кримського

Фото урочистостей: 

дивитися усі фото...